Рік тому вона отримала диплом бакалавра зі спеціальності «німецька мова та література» в одному з українських університетів, а зараз вивчає технічну спеціальність у Кореї. Дарині 21 рік, і вона точно знає, як досягнути своєї мети та здійснити мрію. Про навчання, умови проживання, очікування та реальність у нашому інтерв’ю зі студенткою.
Як з’явилася ідея полетіти у Корею?
Почалося все 8 років тому. Я слухала корейську музику — K-pop, потім дивилася дорами, і згодом культура Південної Кореї поглинула мене повністю. Я почала вивчати корейську мову для себе, відвідувала курси. Так і з’явилася мрія, про яку завжди говорила своїм рідним.
Зараз вона здійснилася і я насамперед хочу добре вивчити мову. Мені взагалі дуже подобається культура Азії і я, крім корейської мови, хотіла б вивчити ще і японську.
Як вдалося втілити мрію в життя?
Ще в шкільні роки я шукала можливість у майбутньому поїхати до Кореї на навчання або ж на роботу. За допомогою інтернету я дізналася про державний грант KGSP, який спонсорує Міністерство освіти Кореї.
Потрапити до омріяної країни раніше я намагалася 2 рази, і все безрезультатно. Міністерство освіти Кореї виділяє на кожну країну окрему квоту, і, чесно кажучи, для України вона дуже мала, лише 2 людини на рік. А охочих отримати грант набагато більше, і я думаю, що шанси не дуже великі. Тому минулого разу у мене і не вийшло.
А стимулом спробувати ще раз було лише моє бажання поїхати. Я подумала: «А чому б ні?» Потрібно використовувати всі можливості, щоб потім не жалкувати.
Які умови вступу до університету?
Цей грант доступний для всіх, навіть для людей, які корейську мову не знають. Тому спочатку стипендіата відправляють на річні курси мови. Зараз я навчаюся на цих курсах в університеті Сонмун у місті Асан.
По закінченню курсів я повинна скласти тест на знання мови, а потім поїду в університет, де я буду навчатися вже за спеціальністю «інженер інформаційних технологій» у столиці країни — Сеулі.
Як таких умов для подачі на грант немає. Лише потрібно обрати, яким шляхом подавати: через посольство чи напряму в обраний університет. Необхідно зібрати велику кількість документів, серед яких два листи-рекомендації з місця попереднього навчання, мотиваційний лист, анкета, медичний огляд, копії та переклади паспорта і багато інших. Усе це можна знайти на сайті посольства або ж безпосередньо Міністерства освіти Кореї.
Є лише два критерії, які не можна оминути: успішність з попереднього місця навчання має бути вище 80 відсотків, та потрібно знати англійську мову на рівні хоча б Intermediate, сертифікати TOEFL/ IELTS не вимагаються, але вони будуть плюсом.
Де проживає студент?
Проживання надає установа, в якій навчається стипендіат. Зараз я живу в гуртожитку університету Сонмун.
Грант покриває всі витрати: переліт, страхування, навчання, курси мови. А також кожен місяць виплачується стипендія у розмірі 900 000 вон, це приблизно 800 доларів, з якої вираховується оплата за проживання в гуртожитку. Ціна у кожного університету різна. Той, де проживаю зараз я, коштує 154800 вон на місяць.
Гуртожиток мені дуже подобається. Якщо порівнювати з тим, у якому я жила в Україні, то це небо і земля. Кімната розрахована на трьох людей, у кожного своя шафа, письмовий стіл, дуже багато шухлядок. Туалет і душ також у кімнаті свій. На кожному поверсі є автомат з безкоштовною чистою водою, кімната для навчання, холодильники, безкоштовний спортзал на першому поверсі. Дуже сучасно і зручно.
Як проходить карантин у Кореї?
У Кореї є карантин, усі освітні установи закриті до початку квітня, якщо ситуація не покращиться, то продовжать. А навчання проходить дистанційно, в онлайн-відеочаті.
Але ситуація кардинально відрізняється від того, що зараз відбувається в Україні. Люди не панікують, не закуповують туалетний папір, макаронні вироби чи крупи, а просто слідкують за гігієною і намагаються рідше виходити з дому.
У цілому все працює: кінотеатри, ресторани, знову відкриваються музеї. У Кореї понад 8000 випадків захворювання, але країна зупинила епідемію. Тут робили по 18 тисяч тестів в день, надавали безкоштовне лікування та було відкрито десяток додаткових лабораторій. Скрізь можна побачити антисептики, у кожному ресторані, торговому центрі, в автобусах і навіть у ліфтах. А в місцях великого скупчення людей стоять тепло детектори, які реагують на підвищену температуру тіла людини.
Чи боялася їхати у країну, де вже було кілька тисяч випадків зараження?
Не знаю чому, але зовсім не боялася. Сприймаю цей вірус як щось таке, що мене не дістане, у мене гарний імунітет. Я просто слідкую за гігієною, ходжу в масці, до речі, нам їх подарували по прибуттю у Корею, і думаю, що все буде добре. При цьому я досить часто тут гуляю. І, крім того, у нашому місті немає зараження.
Як твої близькі відреагували на рішення поїхати в іншу країну?
Мене, звичайно, підтримували, тримали кулачки під час всього процесу відбору. Коли стало відомо, що я пройшла, то звісно хвилювалися, це ж переліт у таку далеку країну, 12 годин з пересадками. До того ж, на той час Корея була лідером по темпах зараження. Та в цілому позитивно сприйняли цю затію. Вони знали, як давно і як сильно я цього хотіла.
З якими незвичайними ситуаціями чи фактами ти зіткнулася у Кореї?
Наприклад, тут дуже важко знайти фарбу-блонд для волосся. Також корейці не користуються дезодорантами через свої фізіологічні особливості, звичайно, їх можна придбати, але ціна вас може дійсно здивувати. У них немає гречки, замість цього, вони скрізь використовують рис. Але одного разу я зовсім випадково купила чай, як потім з’ясувалося, він гречаний. Не дуже смачно, але прочитала, що корисно для здоров’я, тому п’ю.
Корейці люблять цукор, і тому вживають його дуже часто, вмочають у нього хот-доги, підсолоджують картоплю. У них є газована вода зі смаком молока. Загалом, їжа у Кореї гостра, у мене іноді навіть сльози навертаються. Порції, якими подають страви, величезні, я звикла їсти, мабуть, втричі меншими.
Також, через те, що у країні зараз карантин, щодня нам безкоштовно приносять банани, молоко, йогурти та булочки. І ще одним здивуванням для мене було те, що у них немає батарей, тобто все опалення влаштоване в підлогу.
Що можеш порадити тим, хто хоче поїхати у Корею, але не може наважитися?
Якщо ви до чогось прагнете, але з першого разу не виходить, не здавайтеся і все вийде. А також починайте вчити корейську мову ще в Україні, тоді вам буде набагато легше тут, ви будете розуміти хоча б найпростіші фрази та зможете спілкуватися. Та будьте готові до того, що не знайдете багатьох ваших улюблених продуктів, таких як гречка, сир, кефір, тощо.
А взагалі, я на особистому прикладі зрозуміла, що мрії справді можуть здійснюватися. Тому мрійте, ставте мету та впевнено до неї йдіть. Думки матеріальні, хоч би що там не було.
Діана Писанка
Комментариев нет:
Отправить комментарий