Творчість, яка чекає реалізації

         У її віршах можна побачити смуток, радість, любов та яскраві кольори світу. Вона пише про дива природи, про що думають рослини, про красу живих істот, чим надихає та закликає любити, шанувати себе і навколишній світ. Бухгалтерка, поетеса та художниця — Марина Жнець.

13 квітня повинна була провести поетичний вечір в будинку культури міста Буча, Київської області. Через карантин зустріч перенесли. Тому ми дізналися у Марини про її початковий творчий шлях та чому вона вирішила поринути в світ поетики.

Вітаю вас, Марино! Розкажіть, з чого розпочалася ваша любов до літератури і шлях до письменництва?

Добрий день. У дитинстві я дуже багато читала. Мої друзі грають, бігають на вулиці, а я ні, краще з книжкою в кімнаті, в ті часи і прокинулась моя любов до літератури. Писати вірші я почала в школі – це було звичайнісіньке домашнє завдання. Перший вірш, як на мене, був не дуже вдалий. Але я намагалась з кожним разом відточувати свої здібності. Та згодом занурювалась в натхнення і чим далі, тим краще.

За фахом ви бухгалтерка. Як це вплинуло на вашу творчість?

Професія бухгалтера ніяк не вплинула на мою творчість, але творчість вплинула на мій колектив. На одному зі свят на роботі я зачитала один зі своїх віршів і була вражена захопливими поглядами і оваціями.

Що в творчому процесі для вас найцікавіше?

Як я вже казала, що моя творчість вплинула на моїх колег, я вирішила кожному з них на день народження присвятити вірш. І найцікавішим було писати про цю людину, дізнаватися від колег про риси характеру, спостерігати за їхньою поведінкою на роботі і потім все це складати у вірш. Хочу ще назначити, що я пишу тільки навулиці, вдома зовсім не лине натхнення. Яка б пора року не була, завжди навулиці, серед дерев, трав, квітів, пташок. Вони мені допомагають, ніби диктують рядки віршів. 

Але зараз карантин. На вулицю можна виходити тільки в особливих випадках. Як ви справляєтеся з натхненням, якщо ви вдома?

Ох, все дуже просто. Я живу в приватному будинку, тому мені вистачає просто вийти на веранду, і вся природа перед очима.

Звідки ви черпаєте ідеї для своїх текстів?

Знову ж таки, дуже люблю пори року, абсолютно всі, я ніби та Мавка. Тому натхнення і ідеї беру у природи. Іноді навіть розмовляю з листям дерев, з птахами, зі своїми квітами, і ідеї народжуються самі по собі.

Чим ви займаєтесь, окрім письменництва?

Деякий час пробувала себе в малюванні, нібито непогано виходило, я навіть хотіла вступити до художньої академії, але батьки вирішили, що це не серйозна професія і якось моє захоплення зійшло нанівець. Зараз я займаюся зі своїми улюбленцями, це мої песики. Їм потрібно багато уваги, тому свій вільний час я намагаюся провести з ними.

Мабуть, у вас є якесь хобі?

 Так є, тихими, зимовими вечорами, під улюблений фільм, я плету спицями. Для себе, для родичів якісь там рукавички, шкарпетки. Це звичайно дрібниці, але приємно дарувати щось, зроблене своїми руками.

Розкажіть про свої улюблені книги та авторів.

О, це моє улюблене питання. Перечитую по декілька разів Тараса Григоровича Шевченко, його “Кобзар” і Лесю Українку, її збірки поезій “Думи і мрії”, “На крилах пісень”, поем “Давня казка”, драм “Бояриня” і багато інших творів. Може, хтось скаже, банально, але я не зраджую своєму смаку, ці два автори підкорили моє серце, і в якійсь мірі саме вони підштовхнули мене до написання віршів. 

З якої книги ви порадите почати знайомство з вашою творчістю?

З першої, звичайно. Поки що єдиної книги „Думки природи“. Там зібрані мої „дітки“, перші вірші зі свіжого натхнення.

А чому саме з цієї книги?

Для людини природа - це мудрість і краса. Вона вражає нас своїм розмаїттям. Тому книга “Думки природи ” безмежна і дуже цікава. Кожен витвір художнього мистецтва намальований фарбами, а фарби - це слова. Природа має велику душу, і це все описано в моїй книзі.

Коли чекати вашу наступну книгу?

Оскільки зустріч з майбутніми читачами не відбулась, то по суті мене ніхто ще не знає, я ніколи не планую на перед, але хочу Вам сказати, що муза зараз зі мною. Я сподіваюсь, що ситуація з цим жахливим вірусом скоріш закінчиться і я зможу презентувати вже дві книги, а може і більше. Та врешті решт ознайомити зі своєю творчістю спочатку маленьку аудиторію, а потім і всю Україну. Чим далі, тим краще.

Зустріч Марини Жнець з майбутніми читачами та презентацією книги відкладено на певний час, поки діє карантин.

Дар'я Шматченко